| Після оточення і розгрому 260-тисячного угрупування радянських військ під Харковом у травні – червні 1943 року війська німецької армії прорвалися у межиріччя Дону і Волги. Вирішальна битва розпочалася на Волзі в місті Сталінграді й тривала з17 липня 1942р. по 2 лютого 1943р. Сталінград мав не лише стратегічне значення. До Волги можна було підійти і в іншому місці. Сталінград, колишній Царицин, а сьогодні – Волгоград, носив ім’я керівника СРСР Йосипа Віссаріоновича Сталіна (Джугашвілі). Захоплення Сталінграда повинно було завдати, в першу чергу, морального удару населенню СРСР, підірвати його духовні сили і здатність до опору фашистським завойовникам. У запеклих чотиримісячних оборонних боях радянські війська, стікаючи кров’ю, вимотали противника, підірвали його моральний дух і, зрештою, зупинили наступ. 19 листопада 1942 року після тривалих боїв за Сталінград перейшли в контрнаступ радянські війська. В результаті наступу було оточено й 2 лютого 1943 року остаточно розгромлено 330-тисячне угрупування фашистських військ. Пліч-о-пліч з воїнами багатьох національностей у Сталінградській битві брали участь і воїни з України. За участь у цій битві орденами і медалями удостоєно шість тисяч воїнів-українців. Одним із них є наш земляк Борис Мефодійович Гомолко. Про нього ви можете дізнатись із наступної статті.
| 
