Тернистим був життєвий шлях героїні. Марія Ксенофонтівна народилася в селі Велика Рублівка Полтавської області. Саме на Різдво Пресвятої Богородиці. Цим жінка і пояснює свій надзвичайний талант до художнього мистецтва. Вчителів у 14-річної Марійки не було, але їй так хотілося вишивати, і вона самотужки засвоїла це нелегке мистец тво. Працювала в ательє і навчалася в школі. А в 1954 році родина переїхала до міста Люботина. Тут Марія влаштовується на ткацьку фабрику. Та працювати довго не довелося: тяжко захворіла, їй призначили другу групу інвалідності. За характером непосидюча Марійка всидіти без роботи не могла і знову звернулася до вишивання. Роботи були цікаві, приваблювали своєю незвичністю. Хотіла поділитися своїм надбанням з дітьми, передати уміння молодшому поколінню – не дозволили: освіта не відповідає. Приходять до Марії Ксенофонтівни в дім, як у музей. Любуються її роботами, пишаються, що в місті є людина, яка творить таку красу. Саме таке враження особисто в мене залишилося від різнобарвних яскравих килимів. Такої краси не забудеш ніколи! На яскраво-синьому полі дивовижно красиві квіти незвичайних форм і розмірів. Буйство кольорів зачаровує – і ти розумієш, що таку казку може творити лише надзвичайно талановита людина. Жаль, що з роботами Марії Ксенофонтівни сьогодні вже не зможуть познайомитися більшість люботинців, бо дарувати або продавати свої чудові вироби майстрині дуже важко – в них залишилися і молодість, і сили, і частка душі.